прелюбодіяти
ПРЕЛЮБОДІ́ЯТИ, і́ю, і́єш, недок., заст.
Здійснювати прелюбодіяння; зраджувати.
У другій кімнаті панотець. Гріхи відпускає. Які в Сорохана гріхи? .. Може, слово своє порушив? Прелюбодіяв? (І. Муратов).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- прелюбодіяти — прелюбоді́яти дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
- прелюбодіяти — див. перелюбствувати Словник синонімів Вусика
- прелюбодіяти — ЗРА́ДЖУВАТИ (порушувати подружню вірність), ОБМА́НЮВАТИ, ОБДУ́РЮВАТИ, ПЕРЕЛЮ́БСТВУВАТИ заст., ПРЕЛЮБОДІ́ЯТИ заст. — Док.: зра́дити, обману́ти, обдури́ти. Кохана, подруго моя, Одним тебе розважу: Не зраджував нікого я Й тебе ж повік не зраджу (С. Словник синонімів української мови
- прелюбодіяти — ПРЕЛЮБОДІ́ЯТИ, і́ю, і́єш, недок., заст. Здійснювати прелюбодіяння; зраджувати. У другій кімнаті панотець. Гріхи відпускає. Які в Сорохана гріхи?.. Може, слово своє порушив? Прелюбодіяв? (Мур., Бук. повість, 1959, 145). Словник української мови в 11 томах