1. Словник української мови у 20 томах

прелюдія

ПРЕЛЮ́ДІЯ, ї, ж.

1. Вступ до музичного твору.

З зали вдарили в вуха зібраних могутні акорди розчулюючої прелюдії Тимольського до однієї з його чарівних коломийок (І. Франко);

Крім самостійних інструментальних уривків (увертюра, танці), кожному епізодові – чи то арія, дует чи ансамбль – передує невелика інструментальна прелюдія (з наук. літ.).

2. Самостійна музична п'єса, переважно для фортепіано.

Прелюдії Шопена – це своєрідні музичні “зарисовки” різних емоційних вражень (з наук.-попул. літ.).

3. перен. Те, що говориться або здійснюється як вступ до головного.

Воздвиженський заговорив до Марти дуже солодким голосом, так що вона й не втямила спершу, до чого воно йдеться і до чого він прямує. То була його прелюдія (І. Нечуй-Левицький);

Говоритиму про тую ж “Шляхту” [комедію], але щоб бути зрозумілим – мушу дозволити собі коротеньку прелюдію (М. Коцюбинський);

Люнебурзький процес – смутна прелюдія до нюрнберзького процесу – був досить повчальним і печальним досвідом (Ю. Смолич).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. прелюдія — прелю́дія іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. прелюдія — (до муз. твору) вступ, у. пригравка; П. пролог, передмова, зачин, початок, заспів. Словник синонімів Караванського
  3. прелюдія — -ї, ж. 1》 Вступ до музичного твору. 2》 Невеликий самостійний музичний твір. 3》 перен. Те, що говориться або здійснюється як вступ до головного. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. прелюдія — Заспів, загра, вступ, початок, див. увертюра Словник чужослів Павло Штепа
  5. прелюдія — прелю́дія, прелю́д (від лат. praeludium – вступ, рефрен, пролог) 1. Вступ до музичного твору (фуги, кантати тощо). 2. Назва самостійної музичної п’єси, переважне для фортепіано. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. прелюдія — ВСТУП (початкова частина книжки, статті, музичного твору), ПРОЛО́Г, ПРЕА́МБУЛА книжн., жарт.; ПЕРЕДМО́ВА, ПЕРЕДСЛО́ВО рідше, ПЕРЕ́ДНЄ СЛО́ВО, ПЕРЕ́ДНІ УВА́ГИ заст. (до книжки, статті); ПРЕЛЮ́ДІЯ (перев. Словник синонімів української мови
  7. прелюдія — Прелю́дія, -дії, -дією; -лю́дії, -дій Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. прелюдія — ПРЕЛЮ́ДІЯ, ї, ж. 1. Вступ до музичного твору. З зали вдарили в вуха зібраних могутні акорди розчулюючої прелюдії Тимольського до однієї з його чарівних коломийок (Фр. Словник української мови в 11 томах