преміцний

ПРЕМІЦНИ́Й, а, е,

також у сполуч. зі сл. міцний, розм. Дуже міцний.

Кожен ромей, лягаючи спати, прив'язував болгарина до себе ремінням, яке всі візантійці завбачливо брали з собою, ще вирушаючи на війну, бо завжди сподівалися захопити собі невільників так само, як набити повну шкіряну торбу коштовними речами, реміняччя у ромеїв було міцне-преміцне (П. Загребельний);

Вона [вежа] – на шість ярусів, утричі вища, ніж терем, і міцна-преміцна, рублена з моченого дуба (Д. Міщенко).