прем'єр-міністр

ПРЕМ'Є́Р-МІНІ́СТР, а, ч.

Глава уряду, керівник кабінету міністрів.

Прем'єр-міністр Сікорський, об'їжджаючи з начальником генштабу східні кордони, повідомив, що Польща може одразу виконати все, що вимагає договір дружби з великим французьким союзником (М. Стельмах);

Він [Чехівський] привернув до себе увагу українського громадянства під час протигетьманського повстання, очоливши революційний комітет у обложеному Києві і ставши, після прибуття Директорії до столиці, її першим прем'єр-міністром та міністром закордонних справ (Б. Антоненко-Давидович);

Прем'єр-Міністр України керує роботою Кабінету Міністрів України, спрямовує її на виконання Програми діяльності Кабінету Міністрів України, схваленої Верховною Радою України (з мови документів).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. прем'єр-міністр — прем'є́р-міні́стр іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. прем'єр-міністр — -а, ч. У ряді країн – особа, що очолює уряд, стоїть на чолі кабінету міністрів, ради міністрів. Великий тлумачний словник сучасної мови