1. Словник української мови у 20 томах

пренепорочний

ПРЕНЕПОРО́ЧНИЙ, а, е, заст., поет.

Позбавлений будь-якого пороку, будь-якої вади, хиби.

А вона, Пренепорочная Марія, Сидить собі коло вікна І в поле дивиться, і шиє (Т. Шевченко);

Ти [мати] ідеш, пренепорочна, Тінь Шевченкова з тобою Світить путь у бездорожжі [бездоріжжі], Одволожує уста (М. Рильський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пренепорочний — пренепоро́чний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. пренепорочний — див. вихований Словник синонімів Вусика
  3. пренепорочний — -а, -е, заст., поет. Позбавлений будь-якого пороку, будь-якої вади, хиби. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. пренепорочний — НЕВИ́ННИЙ (про людину, а також із сл. душа, серце і т. ін. — який не має за собою аморальних учинків, помислів), ЧИ́СТИЙ, НЕПОРО́ЧНИЙ, БЕЗГРІ́ШНИЙ, НЕГРІ́ШНИЙ рідше, СВЯТИ́Й підсил., БЕЗГРІХО́ВНИЙ заст., ПРЕНЕПОРО́ЧНИЙ заст., поет. підсил. Словник синонімів української мови
  5. пренепорочний — ПРЕНЕПОРО́ЧНИЙ, а, е, заст., поет. Позбавлений будь-якого пороку, будь-якої вади, хиби. А вона, Пренепорочная Марія, Сидить собі коло вікна І в поле дивиться, і шиє (Шевч. Словник української мови в 11 томах