1. Словник української мови у 20 томах

престидижитатор

ПРЕСТИДИЖИТА́ТОР, а, ч.

Фокусник, майстерність якого полягає у швидкості та спритності рухів рук; маніпулятор.

Маестро юриспруденції, полковник Сміт на арені люнебурзького процесу .. демонстрував юриспрудентичні фокуси з влучністю дійшлого престидижитатора (Ю. Смолич);

* У порівн. Кукулик перекидав шмат м'яса язиком у роті туди й сюди, щоб хоч трохи охололо, і червонів щоками, баламутив очі на Кошарного, який спокійно ковтав пекельно-гарячі кавалки, мов престидижитатор вогонь (П. Загребельний).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. престидижитатор — престидижита́тор іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. престидижитатор — -а, ч. Фокусник, майстерність якого полягає у швидкості та спритності рухів рук; маніпулятор. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. престидижитатор — Штукар, див. фокусник Словник чужослів Павло Штепа
  4. престидижитатор — престидижита́тор (італ. ргеstidigitatore, від presto – швидкий і digito – палець) цирковий актор, який демонструє фокуси, що грунтуються на швидкості і вправності рухів. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. престидижитатор — МАНІПУЛЯ́ТОР (людина, яка виконує руками складні дії, що звичайно потребують вправності, вміння тощо; цирковий артист .- фокусник), МАНІПУЛЯ́НТ, ПРЕСТИДИЖИТА́ТОР (фокусник). Ось мандрівний штукар розклав перед глядачами причандалля свого ремесла. Словник синонімів української мови
  6. престидижитатор — Престидижита́тор, -ра, -тори, -рів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. престидижитатор — ПРЕСТИДИЖИТА́ТОР, а, ч. Фокусник, майстерність якого полягає у швидкості та спритності рухів рук; маніпулятор. Маестро юриспруденції, полковник Сміт на арені люнебурзького процесу.. Словник української мови в 11 томах