1. Словник української мови у 20 томах

прецікавий

ПРЕЦІКА́ВИЙ, а, е, розм.

Дуже цікавий.

Орест не чував про Василюшку? Але ж це прецікава історія (Ірина Вільде);

Неосяжні українські простори були такі прекрасні, творені на них великі діла сповнені такого величезного змісту, люди такі інтересні і внутрішньо багаті, що мені здавалося – це ще не написані цілі прецікаві томи лежать круг мене, чекаючи на своїх творців (О. Довженко);

– З Лукії Наркисівни й справді вийшов би прецікавий та превеселий столоначальник (І. Нечуй-Левицький).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. прецікавий — преціка́вий прикметник розм. Орфографічний словник української мови
  2. прецікавий — -а, -е, розм. Дуже цікавий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. прецікавий — ПРЕЦІКА́ВИЙ, а, е, розм. Дуже цікавий. Орест не чував про Василюшку? Але ж це прецікава історія (Вільде, Сестри.., 1958, 319); Неосяжні українські простори були такі прекрасні, творені на них великі діла сповнені такого величезного змісту... Словник української мови в 11 томах