1. Словник української мови у 20 томах

пречудесний

ПРЕЧУДЕ́СНИЙ, а, е, розм.

Те саме, що пречудо́вий.

Ти [Шон О'Кейсі] знайомиш люд свій чесний з нашим чесним та могутнім. Ти апостол пречудесний, що пройнявсь увесь майбутнім (П. Тичина);

Хороший дарунок дядько Федір нам того дня приніс. Ох, і пречудесну картину подарував! Верби, тополі, вишні (О. Ковінька).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пречудесний — пречуде́сний прикметник розм. Орфографічний словник української мови
  2. пречудесний — див. витіюватий; хороший Словник синонімів Вусика
  3. пречудесний — -а, -е, розм. Те саме, що пречудовий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. пречудесний — ГА́РНИЙ (про людину, її риси — який відзначається красою), КРАСИ́ВИЙ, ВРОДЛИ́ВИЙ (УРОДЛИ́ВИЙ), ХОРО́ШИЙ, СЛА́ВНИЙ, ЛА́ДНИЙ, ДОЛА́ДНИЙ, КРА́СНИЙ (КРА́СЕН) фольк., ГО́ЖИЙ (ГОЖ) фольк., ПРИГО́ЖИЙ фольк., ЛО́ВКИЙ розм., КРАСОВИ́ТИЙ розм., БЛАГОЛІ́ПНИЙ книжн. Словник синонімів української мови
  5. пречудесний — ПРЕЧУДЕ́СНИЙ, а, е, розм. Те саме, що пречудо́вий. Ти [Шон О’Кейсі] знайомиш люд свій чесний з нашим чесним та могутнім. Ти апостол пречудесний, що пройнявсь увесь майбутнім (Тич., II, 1957, 169); Хороший дарунок дядько Федір нам того дня приніс. Словник української мови в 11 томах