прибитість

ПРИБИ́ТІСТЬ, тості, ж., розм.

Властивість і стан за знач. приби́тий 2.

В Таниній мові, в усьому її поводженні постійно вчувається немовби якась прибитість (Ю. Смолич);

В усій його постаті почувалась прибитість, млявість (А. Хижняк).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. прибитість — приби́тість іменник жіночого роду розм. Орфографічний словник української мови
  2. прибитість — -тості, ж., розм. Властивість і стан за знач. прибитий 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. прибитість — ПРИБИ́ТІСТЬ, тості, ж., розм. Властивість і стан за знач. приби́тий 2. В Таниній мові, в усьому її поводженні постійно вчувається немовби якась прибитість (Смолич. День.., 1950, 247); В усій його постаті почувалась прибитість, млявість (Хижняк, Невгамовна, 1961, 163). Словник української мови в 11 томах