1. Словник української мови у 20 томах

приблудитися

ПРИБЛУДИ́ТИСЯ, блуджу́ся, блу́дишся, док., розм.

Блукаючи, потрапити куди-небудь.

Приблудився [козак] аж до гаю, Аж до тихого Дунаю (П. Чубинський);

– Покинула я тоді місто, де жила; думаю: може, у другому краще буде. Приблудилася сюди (Панас Мирний);

Благородні наміри Варвари запевнити фашистів, що це її син приблудився додому.., лише піддавали люті солдатам (Іван Ле);

Сільські парубки й раніше не любили Трохима, хлопцем приблудився до їхнього села, а хто такий, ніхто не знав (П. Панч);

// Прибитися до чужого стада, двору, дому і т. ін. (про тварину).

– Вчора приблудилась до моєї левади чиясь чорна корова! (І. Нечуй-Левицький);

Він не відривав очей від голуба. – Де... де ти... його взяв? – нарешті промовив він, – Приблудився!.. Приходжу з школи, а він сидить на голубнику (О. Копиленко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. приблудитися — приблуди́тися дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. приблудитися — -блуджуся, -блудишся, док., розм. Блукаючи, потрапити куди-небудь. || Прибитися до чужого стада, двору, дому і т. ін. (про тварину). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. приблудитися — ПРИБЛУДИ́ТИСЯ, блуджу́ся, блу́дишся, док., розм. Блукаючи, потрапити куди-небудь. Приблудився [козак] аж до гаю, Аж до тихого Дунаю (Чуб., V, 1874, 25); — Покинула я тоді місто, де жила; думаю: може, у другому краще буде. Словник української мови в 11 томах