1. Словник української мови у 20 томах

прибрьохати

ПРИБРЬО́ХАТИ, аю, аєш, док., розм.

Повільно прийти кудись по чому-небудь рідкому, грузькому (воді, болоту і т. ін.).

Уранці в село прибрьохали [заробітчани] по грязюці, з попідкачуваними холошами (А. Головко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. прибрьохати — прибрьо́хати дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. прибрьохати — -аю, -аєш, док., розм. Повільно прийти кудись по чому-небудь рідкому, грузькому (воді, болоту і т. ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. прибрьохати — ПРИБРЬО́ХАТИ, аю, аєш, док., розм. Повільно прийти кудись по чому-небудь рідкому, грузькому (воді, болоту і т. ін.). Уранці в село прибрьохали [заробітчани] по грязюці, з попідкачуваними холошами (Головко, II, 1957, 226). Словник української мови в 11 томах