1. Словник української мови у 20 томах

прибудовувати

ПРИБУДО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРИБУДУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., що.

Будувати що-небудь, приєднуючи до вже існуючої будівлі, споруди.

Він сам прибудовував ту хижку до глухої стіни будинку, сам укривав її шифером (П. Дорошко);

З другої половини XIX ст. в селянських хатах до сіней стали прибудовувати ганки (з наук. літ.);

З обох боків старої будівлі прибудував [Єремія] ще по крилу покоїв (О. Стороженко);

Спершу будиночок мав одну-єдину, щоправда, простору кімнату. Потім Володя прибудував сінці з шлакоблоків, потім – ще кімнату – теж з шлакоблоків (П. Загребельний).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. прибудовувати — прибудо́вувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. прибудовувати — -ую, -уєш, недок., прибудувати, -ую, -уєш, док., перех. Будувати що-небудь, приєднуючи до вже існуючої будівлі, споруди. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. прибудовувати — ПРИБУДО́ВУВАТИ (будувати щось, приєднуючи до вже наявної будівлі, споруди), ПРИСТАВЛЯ́ТИ, ПРИРОБЛЯТИ (ПРИРО́БЛЮВАТИ рідше) розм. — Док.: прибудува́ти, приста́вити, прироби́ти. Він сам прибудовував ту хижку до глухої стіни будинку (П. Словник синонімів української мови
  4. прибудовувати — ПРИБУДО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРИБУДУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех. Будувати що-небудь, приєднуючи до вже існуючої будівлі, споруди. Він сам прибудовував ту хижку до глухої стіни будинку, сам укривав її шифером (Дор., Не повтори.. Словник української мови в 11 томах