прибудівок
ПРИБУДІ́ВОК, і́вка і о́вка, ч., діал.
Прибудова.
Баран [прізвище], увесь тремтячи, скочив за якийсь паркан і сховався за невеличким прибудівком (І. Франко);
Не був то старопольський шляхетський двір, що в ньому росло не менше як три покоління й кожне клало свою печать на будову всіма отими прибудовками, надбудовками, прикрасами й оздобами (Г. Хоткевич).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- прибудівок — прибуді́вок іменник чоловічого роду діал. Орфографічний словник української мови
- прибудівок — -івка, -овка, ч., діал. Прибудова. Великий тлумачний словник сучасної мови
- прибудівок — ПРИБУДО́ВА (до будівлі, споруди), ФЛІ́ГЕЛЬ рідше, ПРИБУДУВА́ННЯ, ПРИРУБ буд., ПРИБУДІ́ВОК діал., ОФІЦИ́НА зах., ХИ́ЖКА (до хати); ПРИ́ХАТОК заст., ПРИТУ́ЛА діал. (до хати, призначена для худоби або інших господарчих потреб). Будиночок на околиці міста. Словник синонімів української мови
- прибудівок — ПРИБУДІ́ВОК, і́вка і о́вка, ч., діал. Прибудова. Баран [прізвище], увесь тремтячи, скочив за якийсь паркан і сховався за невеличким прибудівком (Фр. Словник української мови в 11 томах