1. Словник української мови у 20 томах

приватник

ПРИВА́ТНИК, а, ч.

Приватний торговець, підприємець, власник.

Приватник граф продав державі каміння, яке протягом тисячоліть вимивали дощові води з землі (В. Гжицький);

Йшов [Микола] до цього саду з метою обікрасти .. приватника, який наживається на садовині (Ю. Збанацький);

– Що ти надумав, Жане? – сказала Марфа Галактіонівна, кусаючи державні горіхи (вона ніколи принципово не купувала горіхів у приватника і їла тільки державні горіхи з державних лісів, саме ті, що, як подарунок, присилав їй брат – лісничий) (М. Хвильовий).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. приватник — прива́тник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. приватник — -а, ч. Приватний торговець, підприємець, власник. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. приватник — ПРИВА́ТНИК, а, ч. Приватний торговець, підприємець, власник. Приватник граф продав державі каміння, яке протягом тисячоліть вимивали дощові води з землі (Гжицький, Чорне озеро, 1961, 36); Йшов [Микола] до цього саду з метою обікрасти.. Словник української мови в 11 томах
  4. приватник — рос. частник людина, яка займається приватним бізнесом, підприємництвом, приватний власник, приватний торговець. Eкономічна енциклопедія