привиджуватися

ПРИВИ́ДЖУВАТИСЯ, уюся, уєшся, ПРИВИДЖА́ТИСЯ і рідко ПРИВИЖА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ПРИВИ́ДІТИСЯ, джуся, дишся, док.

Поставати уві сні або в уяві; видітися.

Одужала [Конониха], тілько почала боятись сама в хаті спати; все їй всячина привиджувалась (Грицько Григоренко);

[Жінка:] Гірко я пережила їх [дітей] смерть, не могла я, синку, найти собі місця, куди ходила, то привиджувались мені (Мирослав Ірчан);

Їй привиджається хата її родичів, з котрої вийшла (О. Кобилянська);

Юрко заліз у лісову гущавину, сів і задрімав. Йому, напівсонному, привижалася Верона (М. Томчаній);

Ну що се? Чи дійсно, чи йому привиділося, що з вікон зачинає дим пробиватися? (І. Франко);

Вчорашньої ночі знов привиділось мені наше село (М. Олійник);

У пітьмі безконечної ночі перед ним виникали туманні видіння минулого. То привидиться мстивий, підступний Савенко, то непримиренний Петро Кобзар (С. Журахович);

// безос.

Викликали вижинівських на змагання, і тут така робота пішла, що колишнім хазяям і у сні не привиджувалось (І. Муратов);

// Снитися (про сон).

Деякі, як лінуються, то й очей не протирають, а просто сплять сном праведних, та сни їм золоті привиджуються (Леся Українка);

Мати нарешті підвелася на лікоть і тихо-мирно зашамотіла: – Сон мені привидівся, дітки, ніби купалася я, а вода чиста, чиста та тепла, і враз – яма (П. Панч);

Перед світанком Уляні привидівся сон (І. Муратов).