привикти

ПРИВИ́КТИ див. привика́ти.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. привикти — приви́кти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. привикти — див. привикати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. привикти — ЗВИ́КНУТИ перев. з інфін. (набути звички робити що-небудь), ЗВИ́КТИ, ПРИВИ́КНУТИ розм., ПРИВИ́КТИ розм., НАВИ́КНУТИ розм., НАЛАМА́ТИСЯ розм., ЗВИ́КНУТИСЯ рідко, ЗВИ́КТИСЯ рідко. — Недок.: звика́ти, привика́ти, навика́ти, нала́муватися, звика́тися. Словник синонімів української мови
  4. привикти — ПРИВИ́КТИ див. привика́ти. Словник української мови в 11 томах
  5. привикти — Приви́кти см. привикати. Словник української мови Грінченка