привласнювач
ПРИВЛА́СНЮВАЧ, а, ч.
Те саме, що привла́сник.
На його очах нікчемна людина, жадібний привласнювач чужих думок, дрібний кар'єристик, пустоголовий себелюбець викрадав з його оселі, з його родини .. дорогу людину (І. Волошин).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- привласнювач — привла́снювач іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- привласнювач — -а, ч. Те саме, що привласник. Великий тлумачний словник сучасної мови
- привласнювач — ПРИВЛА́СНЮВАЧ, а, ч. Те саме, що привла́сник. На його очах нікчемна людина, жадібний привласнювач чужих думок, дрібний кар’єристик, пустоголовий себелюбець викрадав з його оселі, з його родини.. дорогу людину (Вол., Місячне срібло, 1961, 83). Словник української мови в 11 томах