привозити

ПРИВО́ЗИТИ, о́жу, о́зиш, недок., ПРИВЕЗТИ́, зу́, зе́ш; мин. ч. приві́з, везла́, ло́; док., кого, що.

Везучи, доставляти кого-, що-небудь кудись.

Аж ось із Києва привозять Княжну. Мов сонечко зійшло Над обікраденим селом (Т. Шевченко);

Усі каюки й шаланди, які привозили овочі з Олешок, Кардашина, ба й з Голої Пристані, оглядав сам Швед (Ю. Яновський);

У Полтаву його привіз поїзд, далі треба було добиратися підводою (Григорій Тютюнник);

// Доставляти комусь що-небудь призначене для нього.

Мовчки хазяйнував [Левко] собі, їздив на ярмарки, інколи радився з Оленою і майже зовсім не розмовляв з Христиною. Але іноді привозив їй подарунки (М. Стельмах);

– Привезла оце вам десять тисяч карбованців, – сказала Христина (І. Нечуй-Левицький);

Я б дуже хотіла, щоб ти привезла мені мого кинджала (Леся Українка);

Ти ж так мене чекав... казав, що “з фронту скоро Володька галіфе для мене привезе...” (В. Сосюра);

// Прибуваючи звідки-небудь, мати при собі, везти з собою щось.

Той бідолаха зовсім сторопів від такого доброго дива, і додому приїхав сам не при собі, і привіз капшук грошей (Марко Вовчок);

Якщо будете в Полтаві восени, то привезіть з собою і “Гамлета” (Панас Мирний);

* Образно. Додому привозим з катання морозні щоки і гру вогнів в оці (М. Коцюбинський);

// Постачати щось, забезпечувати чим-небудь.

– Привезуть [чобітки] у магазин.., тоді й купимо, – похмуро сказав Оксен і вийшов з хати (Григорій Тютюнник);

– Не привезете дров у школу – піду вашу хату розбирати. Не посміхайтесь – піду! – труснув [учитель] кулаком (М. Стельмах);

// тільки док. Одружившись, забрати дружину з собою в іншу місцевість.

Так і жив брат осторонь від людей із дружиною Павлиною, яку привіз з-за Дніпра (С. Скляренко);

Після смерті старої живе [батько] при меншому синові Антонові, що недавно привіз невісткою батькові в хату якусь севастопольську кралю (О. Гончар);

// Припроваджувати кого-небудь разом із собою.

Довго того розказувати, як вона три дня так страждала! Що таки цилюрик лічив, а то він і німця привозив (Г. Квітка-Основ'яненко);

– А як сам приїде [князь], та ще всю свою орду привезе – ой-ой-ой! Що тоді робитиметься... (Г. Хоткевич);

// перен. Прибуваючи, приїжджаючи звідки-небудь, повідомляти якісь новини, вісті і т. ін., знайомити з ними інших.

В будні Іван їздив на службу і повертався пізно .. Привозив новини (М. Коцюбинський);

– А ти що за один будеш? .. – Двоюрідний брат батька Гальчевського, – впевнено збрехав Варчук. – Привіз важливі вісті про розташування Першої кавбригади Багнюка (М. Стельмах);

Вона привезла цю пісню з Києва, студентську пісню, яку так любила співати з подругами (І. Цюпа).