1. Словник української мови у 20 томах

приворожений

ПРИВОРО́ЖЕНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до приворожи́ти.

Мушу іти до дівчини, бо-м приворожений (з коломийки);

На борту літака був ще один гітлерівець – штурман .. Не будучи графом, він не скаржився на недостачу друзів з графських синків, які пленталися за ним, приворожені необмеженим багатством його батька (Іван Ле).

(1) Як (мов, мо́вби і т. ін.) приворо́жений – наче під впливом чарів.

На лови він їздив удень і вночі, риба йому йшла до рук, як приворожена (Ю. Яновський);

Мовби приворожена, дивилася [Вутанька] йому в блискучі вугільно-чорні очі, такі чужі й такі далекі, але від яких їй чомусь несила було відірватись (О. Гончар).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. приворожений — приворо́жений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. приворожений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до приворожити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. приворожений — ПРИВОРО́ЖЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до приворожи́ти. Мушу іти до дівчини, бо-м приворожений (Коломийки, 1969, 210); На борту літака був ще один гітлерівець — штурман.. Словник української мови в 11 томах