приворожливий
ПРИВОРО́ЖЛИВИЙ, а, е.
Здатний приворожити, зачарувати; чарівний.
Часом, вступаючи в унісон з дужим і якимсь лірично приворожливим голосом Захара, їй хотілося ніби застигнути в цьому злитті голосів (Іван Ле);
Він подеколи ніби й шторму не помічає, шумів його не чує, увесь задивлений, заслуханий у щось приворожливе, у нерозгадану мову стихії (О. Гончар).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- приворожливий — приворо́жливий прикметник Орфографічний словник української мови
- приворожливий — -а, -е. Здатний приворожити, зачарувати; чарівний. Великий тлумачний словник сучасної мови
- приворожливий — ПРИВА́БЛИВИЙ (який притягає до себе, викликає захоплення своїми якостями, властивостями, зовнішнім виглядом тощо), ПРИВА́БНИЙ рідше, ВАБЛИ́ВИЙ, ВА́БНИЙ, ЗВАБЛИ́ВИЙ, ЗВА́БНИЙ, ПОВА́БНИЙ, ПРИНА́ДНИЙ, ПРИНА́ДЛИВИЙ рідше, МАНЛИ́ВИЙ, ПРИМА́НЛИВИЙ... Словник синонімів української мови
- приворожливий — ПРИВОРО́ЖЛИВИЙ, а, е. Здатний приворожити, зачарувати; чарівний. Часом, вступаючи в унісон з дужим і якимсь лірично приворожливим голосом Захара, їй хотілося ніби застигнути в цьому злитті голосів (Ле, Право.. Словник української мови в 11 томах