1. Словник української мови у 20 томах

приворот

ПРИВОРО́Т, у, ч., також у сполуч. зі сл. зілля.

За народними повір'ями – те, що має чаклунську силу.

– Коли ти така розумна, – звернулась вона до перекупки, – то в тебе либонь і привороту можна купити (Леся Українка);

Крашанок вдова взяла і до знахарки пішла. – Так і так, мовляв, бабусю .. Прожени мою турботу: дай хоч зілля-привороту, хоч нашли якусь ману на Оксану навісну! (Н. Забіла);

* У порівн. Це все той Леонтович, що взяв нашу молодість у солодкий свій полон, що немов уві сні дав понюхати нам рідної пісні, як того зілля-привороту (Л. Смілянський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. приворот — приворо́т іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. приворот — -у, ч., також у сполуч. зі сл. зілля. Те, що зачаровує, має магічну силу. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. приворот — ЧА́РИ (магічні засоби, за допомогою яких нібито можна вплинути на людину й природу), ЧАР, ПРИВОРО́Т, ЧАР-ЗІ́ЛЛЯ, ЗІ́ЛЛЯ (чарівна рослина); ДАННЯ́ заст. (знахарський напій). Словник синонімів української мови
  4. приворот — ПРИВОРО́Т, у, ч., також у сполуч. із сл. зілля. За народними повір’ями — те, що має чаклунську силу. — Коли ти така розумна, — звернулась вона до перекупки, — то в тебе либонь і привороту можна купити (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах
  5. приворот — Приворот, -ту м. раст. Veronica Chamaedrys L. Мил. М. 26. Словник української мови Грінченка