1. Словник української мови у 20 томах

пригодницький

ПРИГО́ДНИЦЬКИЙ, а, е.

1. Власт. тому, хто шукає пригод (у 2 знач.).

В його розповіді мелькнуло .. кілька екзотичних назв, і вони нагадали Гловацькому читані колись, за юнацьких років, пригодницькі книги (С. Журахович);

Чудернацькі проекти, схожі на сюжети пригодницьких романів, один від одного химерніший, снуються в його голові (І. Муратов);

Пригодницька фабула;

Пригодницький фільм;

Пригодницький жанр.

2. Власт. тому, хто шукає пригод (у 2 знач.).

Пригодницькі мрії летіли широко, і здавалося – зараз підійде невідома людина і почнеться перша частина великої пригоди (О. Копиленко);

Не тільки такі, як Віталик, тамували тут [на покинутому судні] пригодницьку свою жагу, а й серйозні дядьки (О. Гончар).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пригодницький — приго́дницький прикметник Орфографічний словник української мови
  2. пригодницький — (фільм) гостроцікавий, з пригодами; пор. АВАНТУРНИЙ. Словник синонімів Караванського
  3. пригодницький — -а, -е. 1》 Побудований на пригодах (у 2 знач.). Пригодницька література — твір, у якому розповідається про незвичайні пригоди, захоплюючі мандрівки, географічні відкриття тощо. 2》 Власт. тому, хто шукає пригод (у 2 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. пригодницький — ПРИГО́ДНИЦЬКИЙ (побудований на пригодах, присвячений пригодам), АВАНТЮ́РНИЙ заст. До книг рибалка мав охоту, .. хоч пригодницькі читав найбільше всмак (М. Рильський); Авантюрний роман. Словник синонімів української мови
  5. пригодницький — Приго́дницький, -ка, -ке Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. пригодницький — ПРИГО́ДНИЦЬКИЙ, а, е. 1. Побудований на пригодах (у 2 знач.). В його розповіді мелькнуло.. кілька екзотичних назв, і вони нагадали Гловацькому читані колись, за юнацьких років, пригодницькі книги (Жур., До них іде.. Словник української мови в 11 томах