1. Словник української мови у 20 томах

пригощання

ПРИГОЩА́ННЯ, я, с.

Дія за знач. пригоща́ти.

– Ми, Сашо, ненадовго, – знаючи доброту Кичатої, прямо з порога застеріг її від пригощань Микола (В. Логвиненко);

// Те, чим пригощають.

Не диво, що Марія, котрій ще не довелося по-справжньому скуштувати гестапівських пригощань, здалася мешканцям табору надто підозрілою (Ю. Бедзик).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пригощання — пригоща́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. пригощання — -я, с. Дія за знач. пригощати. || Те, чим пригощають. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. пригощання — ЧАСТУВА́ННЯ, ПОЧАСТУ́НОК діал., ПОЧЕ́СТКА етн., ПОЧЕ́СНЕ етн., ПРИГОЩА́ННЯ, УГОЩА́ННЯ (ВГОЩА́ННЯ) розм., ПО́ШТУВАННЯ розм., ШАНУВА́ННЯ розм.; ПРИЙМА́ННЯ. — Семен привів з собою сусіда. Пішла бесіда, частування (М. Словник синонімів української мови
  4. пригощання — ПРИГОЩА́ННЯ, я, с. Дія за знач. пригоща́ти. — Ми, Сашо, ненадовго, — знаючи доброту Кичатої, прямо з порога застеріг її від пригощань Микола (Логв., Літа.., 1960, 10); // Те, чим пригощають. Словник української мови в 11 томах