пригоїти

ПРИГО́ЇТИ, о́ю, о́їш, док., що.

Злегка загоїти;

// Притамувати (біль).

З великодушності не спитають її [вдову] про безповоротну втрату, порадою не пригоять тяжкий біль сирітства (Іван Ле).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пригоїти — приго́їти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. пригоїти — -ою, -оїш, док., перех. Злегка загоїти. || Притамувати (біль). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. пригоїти — ПРИГО́ЇТИ, о́ю, о́їш, док., перех. Злегка загоїти; // Притамувати (біль). З великодушності не спитають її [вдову] про безповоротну втрату, порадою не пригоять тяжкий біль сирітства (Ле, Міжгір’я, 1953, 183). Словник української мови в 11 томах