1. Словник української мови у 20 томах

пригідний

ПРИГІ́ДНИЙ, а, е, розм., рідко.

Те саме, що прида́тний.

Вони знайшли пригідний під'їзд, де зняли багнети, і товстун дозволив Швейкові йти поруч нього (С. Масляк, пер. з тв. Я. Гашека);

Конячина молоденька, монгольської породи, на їжу невибаглива, а на тягу пригідна (Григорій Тютюнник).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пригідний — пригі́дний прикметник рідко Орфографічний словник української мови
  2. пригідний — -а, -е, розм., рідко. Те саме, що придатний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. пригідний — ВІДПОВІ́ДНИЙ (який задовольняє певні вимоги, відповідає певним умовам), ВИ́ГІДНИЙ, НАЛЕ́ЖНИЙ, ПРИДА́ТНИЙ, ПРИСТО́ЙНИЙ, ПІДХО́ЖИЙ, ПІДХОДЯ́ЩИЙ розм., ГО́ЖИЙ розм., ПРИГО́ЖИЙ розм., ЗДА́ТНИЙ розм., ПРИГІ́ДНИЙ розм. рідше, ГОДЯ́ЩИЙ розм. рідко, ЗДА́ЛИЙ діал. Словник синонімів української мови
  4. пригідний — ПРИГІ́ДНИЙ, а, е, розм., рідко. Те саме, що прида́тний. Вони знайшли пригідний під’їзд, де зняли багнети, і товстун дозволив Швейкові йти поруч нього (Гашек, Пригоди.. Швейка, перекл. Словник української мови в 11 томах