1. Словник української мови у 20 томах

пригінчий

ПРИГІ́НЧИЙ, чого, ч., заст.

Наглядач над робітниками (перев. у панській економії).

[Пріська:] Ось годі, дочко, себе неволити, та давай трохи спочиньмо. Що це ми – найнялися..? У нас, дякувати богові, пригінчих немає (С. Васильченко);

Марно біснувалися управителі, економи, пригінчі і увесь кагал панських прихвоснів – люди не бачили, не чули їх (М. Стельмах).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пригінчий — пригі́нчий іменник чоловічого роду, істота наглядач арх. Орфографічний словник української мови
  2. пригінчий — -чого, ч., заст. Наглядач над робітниками (перев. у панській економії). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. пригінчий — НАГЛЯ́ДА́Ч (службовець, що здійснює нагляд, контроль за працівниками, робітниками, звичайно підневільними, рабами, в'язнями і т. ін.), ДОЗО́РЕЦЬ заст., ДОЗО́РЧИЙ заст.; ПРИГО́НИЧ заст., ПРИГІ́НЧИЙ заст. Словник синонімів української мови
  4. пригінчий — ПРИГІ́НЧИЙ, чого, ч., заст. Наглядач над робітниками (перев. у панській економії). [Пріська:] Ось годі, дочко, себе неволити, та давай трохи спочиньмо. Що це ми — найнялися..? У нас, дякувати богові, пригінчих немає (Вас. Словник української мови в 11 томах
  5. пригінчий — Пригінчий, -чого м. Надсмотрщикъ надъ рабочими. Словник української мови Грінченка