придибати
ПРИДИ́БАТИ, аю, аєш, док., розм.
Прийти, дибаючи.
Старенька сестро Аполлона, Якби ви часом хоч на час Придибали-таки до нас (Т. Шевченко);
Невідомо звідки, уже під дощем, придибав сюди і дід Остап (А. Головко);
До діда придибав чорногуз, залопотів здоровим крилом, потерся об його ногу (М. Стельмах).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- придибати — приди́бати дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- придибати — -аю, -аєш, док., розм. Прийти, дибаючи. Великий тлумачний словник сучасної мови
- придибати — приди́бати вул. прийти (ст)|| = пригуляти Лексикон львівський: поважно і на жарт
- придибати — I. ПРИБУ́ТИ (прийти, приїхати тощо кудись, до когось, з якоїсь нагоди, для виконання чогось і т. ін.), ДОБРА́ТИСЯ (ДІБРА́ТИСЯ рідко), ПРИВІ́ЯТИСЯ розм., ПРИМАНДРУВА́ТИ розм., ПРИЧИМЧИКУВА́ТИ розм., ПРИБИ́ТИСЯ розм., ПРИТАСКА́ТИСЯ розм., ПРИЧВАЛА́ТИ фам. Словник синонімів української мови
- придибати — ПРИДИ́БАТИ, аю, аєш, док., розм. Прийти, дибаючи. Старенька сестро Аполлона, Якби ви часом хоч на час Придибали-таки до нас (Шевч. Словник української мови в 11 томах
- придибати — Придибати, -баю, -єш гл. 1) Приплестись, прійти. Он сіромашний дід придибав до нас на поміч. Стор. МПр. 165. 2) — кого́. Встрѣтить кого. Го нераз в полі придибле. ЕЗ. V. 77. Словник української мови Грінченка