призбирання

ПРИЗБИРА́ННЯ, я, с.

Те саме, що призби́рування.

У рецензії (підписана: “П. М.”) на працю Ф. Колесси “Мелодії українських народних дум” згадка, що в справі полегшення авторові етнографічної експедиції і в призбиранні багатого матеріалу прислужилися особливо письменниця Леся Українка і автор ілюстрацій до Шевченкових “Гайдамаків”, небуденний знавець дум Опанас Гр. Сластьон з Миргорода (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. призбирання — призбира́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. призбирання — -я, с. Дія за знач. призбирати. Великий тлумачний словник сучасної мови