призначуваний
ПРИЗНА́ЧУВАНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до призна́чувати.
Вдень, на людях, йому, виявляється, легше було порозумітися з Шурою, ніж стоячи зараз тут, віч-на-віч з нею в лісі. Тоді все в ній рясними снопами світла було спрямоване на нього, призначуване йому: кожен порух тіла, гарячий погляд, ласкаве слово і навіть те, що чулося за словом... (О. Гончар).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- призначуваний — призна́чуваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
- призначуваний — -а, -е. Дієприкм. пас. теп. і мин. ч. до призначувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- призначуваний — ПРИЗНА́ЧУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. теп. і мин. ч. до призна́чувати. Словник української мови в 11 томах