прийдешній

ПРИЙДЕ́ШНІЙ, я, є.

1. Який настане в майбутньому.

Думки про свою прийдешню долю вперше на віку заворушились в її молоденькій голові (І. Нечуй-Левицький);

Хто не схилиться в прийдешніх віках перед духовною красою наших воїнів? Хто не скине шапки, читаючи їх імена? (О. Довженко);

Ще більше притишивши голос, він почав змальовувати Олені новий, прийдешній лад на землі (Ірина Вільде);

// Який здійсниться, відбудеться в майбутньому.

Незчуєтесь, як після Клави і цій весілля гуляти, – сказав Корній ласо, мовби наперед смакуючи вже те прийдешнє весілля (О. Гончар);

Краще пам'ятав він передвоєнну Варшаву з її разючими контрастами, з її маскою грайливої безтурботності, під якою крилося важке передчуття прийдешніх подій (С. Журахович);

// Який з'явиться в майбутньому.

Тепер мені зостається перепросити Вас за прийдешні клопоти та подякувати за добру волю, з якою Ви беретесь мені помагати вийти на світ з моїми піснями (Леся Українка);

Кажуть мені прийдешні: “Коли ми ітимем, долаючи наші шляхи в майбутнє, – тебе із нами не буде” (П. Загребельний);

// Яким стане в майбутньому.

От я і кажу їй, що ваша, мовляв, прийдешня родичка, Глафіра Іванівна, такі баби пече, яких ще й світ не бачив! (Марко Вовчок);

Отже, має вона дар пізнавати прийдешніх знаменитостей у “починаючих” письменниках (Леся Українка);

// у знач. ім. прийде́шній, нього, ч. Той, хто буде жити в майбутньому.

І хто ж не поклониться з живих і прийдешніх невмирущій красі Марії Стоянихи, матері, що просила милостиню для дітей чужих? (О. Довженко);

Сього скарбу ні ти, ні твої посіпаки нинішні та прийдешні не заберуть ніколи (Ю. Мушкетик).

2. у знач. ім. прийде́шнє, нього, с. Час, який настане.

[Гелен:] Тоненька смужка брехню від правди ділить у минулім, але в прийдешньому нема вже й смужки (Леся Українка);

Кожний в робочій блузі плине у шумах кварталу. Дні ці весняні будуть люди в прийдешньому славить (М. Шпак);

// Те, що настане в майбутньому.

Гуляй-День, лишившись один у себе в колибі, замислено дивився на низеньку стелю, ніби на ній бачив прийдешнє, про яке думав безнастанно (Н. Рибак);

Каргат не просив поради й допомоги. Він хотів знати, як уявляють собі прийдешнє ті, хто підтримував його досі (Ю. Шовкопляс);

// Майбутнє життя, доля.

Од неволі, од гніту навали, од страхіття фашистської мли ми не тільки себе врятували – ми прийдешнє Землі зберегли (М. Упеник);

Я ще й досі замислююся. Думаю-гадаю: звідки у малописьменного сільського пролетаря родилася глибока, переконлива віра у щасливе прийдешнє (О. Ковінька);

// Майбутні успіхи, досягнення.

Не раз він був у відчаї, що не може зодягнути її по-людськи, а вона заспокоювала його, що колись і в них усе буде. На що надіялась вона? Звісно, не на їхню плату, а на те прийдешнє, яке наобіцяв їй Нечуйвітер (М. Стельмах).