прийняти

ПРИЙНЯ́ТИ див. прийма́ти.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. прийняти — прийня́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. прийняти — [приейн’атие] -йму, приймеиш; мин. -н'аў, -н'ала; нак. -йми, -йм'іт' Орфоепічний словник української мови
  3. прийняти — див. приймати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. прийняти — (прийму, приймеш) док., що; жрм. Випити спиртного. Словник жарґонної лексики української мови
  5. прийняти — бра́ти / взя́ти гріх (рідко гріха́) на (свою́) ду́шу (на се́бе). 1. Діяти проти власної совісті, прийнятих норм моралі; робити щось несхвальне. — Ти знаєш, може, та, що цю спідницю носила, лежить під землею, .. Фразеологічний словник української мови
  6. прийняти — ВВАЖА́ТИ (УВАЖА́ТИ) ким, чим, яким, за кого-що (ставити на рівень із ким-, чим-небудь, прирівнювати до когось, чогось, ВИЗНАВА́ТИ, ПРИЗНАВА́ТИ, ЛІЧИ́ТИ рідко, ПРИЙМА́ТИ (за кого-що), МА́ТИ розм., ПОЧИ́ТУВАТИ заст., ПОЧИТА́ТИ заст. Словник синонімів української мови
  7. прийняти — Прийня́ти, прийму́, при́ймеш, -муть; прийня́в, прийняла́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. прийняти — ПРИЙНЯ́ТИ див. прийма́ти. Словник української мови в 11 томах
  9. прийняти — Прийня́ти, -ся см. приймати, -ся. Словник української мови Грінченка