1. Словник української мови у 20 томах

прикажчиків

ПРИКА́ЖЧИКІВ, кова, кове, іст., заст.

Прикм. до прика́жчик; належний прикажчикові.

Нічого страшного ні в голосі, ні в обличчі, ні в постаті прикажчиковій у ту хвилину не було (Л. Яновська);

– Федоре, панів куме! Іди подивися, до якого шлюбу твою дочку наряджають! – гукала на весь садок прикажчикова жінка (Панас Мирний).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. прикажчиків — прика́жчиків прикметник арх. Орфографічний словник української мови
  2. прикажчиків — -кова, -кове, іст., заст. Прикм. до прикажчик; належний прикажчикові. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. прикажчиків — ПРИКА́ЖЧИКІВ, кова, кове, іст., заст. Прикм. до прика́жчик; належний прикажчикові. Нічого страшного ні в голосі, ні в обличчі, ні в постаті прикажчиковій у ту хвилину не було (Л. Янов., І, 1959, 420); — Федоре, панів куме!... Словник української мови в 11 томах