прикладник

ПРИКЛАДНИ́К, а́, ч., розм.

1. Художник, який працює в галузі прикладного мистецтва.

Це – справжня, розкішно виконана, багато ілюстрована енциклопедія того мистецтва, яке “прикладним” лише внаслідок живучості радянських традицій, за якими один вид художньої діяльності вважався чомусь більш серйозним і вагомим, аніж інший. Однак – і “200 імен” це блискуче підтверджує – українські прикладники (з газ.).

2. Фахівець, який виконує наукову роботу, що має практичне значення.

А от підживлення знизу – від приватних компаній та корпорацій – повністю потрапляє до рук прикладної науки, але невелика частка вже прикладниками перенаправляється вище разом із замовленням на певну розробку. Таким чином, наука в США має два джерела фінансування (з газ.).