приклоняти
ПРИКЛОНЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ПРИКЛОНИ́ТИ, лоню́, ло́ниш, док., кого, що, розм.
1. Те саме, що прихиля́ти 1.
Заколихався світ місячний у курені і покрався далі до дверей. Івась устав, лапнув його ручкою – рука осіяла, він приклонив голову до того місця і глянув угору (Панас Мирний);
// Те саме, що схиля́ти.
Ось їх могили. Приклонім чоло! (М. Рильський).
2. перен. Спрямовувати чиїсь думки, інтереси, дії в певний бік, схиляти кого-небудь до чогось.
Шрам з сином мав їхати у Переяслав до Сомка гетьмана, і щоб, одбувши воєвод, справити гетьманське весілля на всю Україну, і на весіллі разом усю старшину до походу на Тетерю приклонити (П. Куліш).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- приклоняти — приклоня́ти дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- приклоняти — -яю, -яєш, недок., приклонити, -лоню, -лониш, док., перех., розм. 1》 Те саме, що прихиляти 1). || Те саме, що схиляти. 2》 перен. Спрямовувати чиїсь думки, інтереси, дії в певний бік, схиляти кого-небудь до чогось. Великий тлумачний словник сучасної мови
- приклоняти — хохл. (прікланять) клячіти Словник чужослів Павло Штепа
- приклоняти — ПРИХИЛЯ́ТИ (схиляючи, наближати що-небудь до когось, чогось), ПРИКЛОНЯ́ТИ розм., ПРИСЛОНЯ́ТИ розм. рідше. — Док.: прихили́ти, приклони́ти, прислони́ти. Андрій ще ближче прихилив лице до шибки (Д. Бедзик); Заколихався світ місячний.. Словник синонімів української мови
- приклоняти — ПРИКЛОНЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ПРИКЛОНИ́ТИ, лоню́, ло́ниш, док., перех., розм. 1. Те саме, що прихиля́ти 1. Заколихався світ місячний у курені і покрався далі до дверей. Словник української мови в 11 томах
- приклоняти — Приклоняти, -ня́ю, -єш сов. в. приклони́ти, -ню́, -ниш, гл. Наклонять, наклонить, склонить. Сам приклонив головоньку на маленьку годиноньку. Чуб. V. 947. Словник української мови Грінченка