прикоріння
ПРИКОРІ́ННЯ, я, с.
Збірн. до при́корень 2.
Переставляючи босі ноги по .. щіточці трав'яного прикоріння, Тимко відчував холодну і липку в'язь [в'язку масу] лугової землі (Григорій Тютюнник).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- прикоріння — прикорі́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- прикоріння — -я, с. Збірн. до прикорень 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
- прикоріння — ПРИКОРІ́ННЯ, я, с. Збірн. до при́корень 2. Переставляючи босі ноги по.. щіточці трав’яного прикоріння, Тимко відчував холодну і липку в’язь [в’язку масу] лугової землі (Тют., Вир, 1964, 251). Словник української мови в 11 томах