прикручений
ПРИКРУ́ЧЕНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до прикрути́ти.
Довгі, спущені донизу вуса з прикрученими до них оригінальними залишками бороди збільшували враження запорозької романтики (Іван Ле);
Цупко тримав меч Мефодій, та вже нічого не міг вдіяти, руки були міцно прикручені до тулуба (А. Хижняк);
Лампа в їдальні прикручена була (М. Коцюбинський).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- прикручений — прикру́чений дієприкметник Орфографічний словник української мови
- прикручений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до прикрутити. || прикручено, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
- прикручений — Прикру́чений, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- прикручений — ПРИКРУ́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до прикрути́ти. Довгі, спущені донизу вуса з прикрученими до них оригінальними залишками бороди збільшували враження запорозької романтики (Ле, Право.. Словник української мови в 11 томах