1. Словник української мови у 20 томах

прикушений

ПРИКУ́ШЕНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до прикуси́ти.

Помітно було, що її щось мучило, щось прохалося наверх і, невимовлене, мусило ховатися за прикушеним язиком (М. Коцюбинський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. прикушений — прику́шений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. прикушений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до прикусити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. прикушений — ПРИКУ́ШЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до прикуси́ти. Помітно було, що її щось мучило, щось прохалося наверх і, невимовлене, мусило ховатися за прикушеним язиком (Коцюб., І, 1955, 264). Словник української мови в 11 томах