1. Словник української мови у 20 томах

приладжувати

ПРИЛА́ДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРИЛА́ДИТИ, джу, диш, док., кого, що, розм.

1. Те саме, що прилашто́вувати 1–3.

Кезгайло мовчки приладжує її свічку в ліхтарі (І. Кочерга);

Тоня Турбай сіла в човна і стала приладжувати весла (В. Собко);

Коло брами тільки мінарет тоненький. Там курінь приладив вівчар молоденький (Леся Українка).

2. Те саме, що пристосо́вувати.

Пішла лисиця, похнюпивши голову, повела і зайців за собою. Дорогою вона всі хитрощі перебрала, все приладжувала, яка з них дужче підійде до діла (з казки);

Сердились [старовіри] на Петра Великого за те, що він згодився змінити церковне письмо на гражданку, викинути лишні букви .. і приладити письмо до великоруської вимови (М. Драгоманов).

3. Те саме, що готува́ти.

– Я вмру, хіба ж то яке диво? .. Рушайте і приладжуйте все, що треба для похорону! (І. Франко);

– Я не оженюся ніколи! .. Бо я .. себе до іншого життя приладив! (О. Кобилянська).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. приладжувати — прила́джувати дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. приладжувати — Прилаштовувати, пристосовувати, припасовувати; (віз) готувати. Словник синонімів Караванського
  3. приладжувати — -ую, -уєш, недок., приладити, -джу, -диш, док., перех., розм. 1》 Те саме, що прилаштовувати 1-3). 2》 Те саме, що пристосовувати. 3》 Те саме, що готувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. приладжувати — прила́джувати готувати (ст): Як приладжуємо паштет? На паштет уживаємо передню частину дичини. Мясо дичини уживаємо свіже, може бути мариноване, але паштет буде дещо гірший (Нова хата 1926) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  5. приладжувати — ГОТУВА́ТИ (доводити до готовності, робити придатним для вживання, використання), ПІДГОТОВЛЯ́ТИ, ПІДГОТО́ВЛЮВАТИ, ГОТО́ВИТИ, ПРИГОТОВЛЯ́ТИ, НАГОТО́ВЛЮВАТИ, НАГОТОВЛЯ́ТИ, ЛА́ГОДИТИ, ЛАДНА́ТИ, ЛАШТУВА́ТИ, НАЛАШТО́ВУВАТИ, СПОРЯДЖА́ТИ, НАЛА́ДЖУВАТИ розм. Словник синонімів української мови
  6. приладжувати — Прила́джувати, -джую, -джуєш; прила́дити, -ла́джу, -ла́диш; прила́дь, -ла́дьмо, -ла́дьте Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. приладжувати — ПРИЛА́ДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРИЛА́ДИТИ, джу, диш, док., перех., розм. 1. Те саме, що прилашто́вувати 1-3. Кезгайло мовчки приладжує її свічку в ліхтарі (Коч., П’єси, 1951, 232); Тоня Турбай сіла в човна і стала приладжувати весла (Собко, Матв. Словник української мови в 11 томах