приладобудівник
ПРИЛАДОБУДІВНИ́К, а, ч.
Фахівець із приладобудування.
Київські приладобудівники розробили і впровадили автоматизовану систему метрологічного контролю електронних приладів (з публіц. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- приладобудівник — приладобудівни́к іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- приладобудівник — -а, ч. Фахівець із приладобудування. Великий тлумачний словник сучасної мови
- приладобудівник — ПРИЛАДОБУДІВНИ́К, а, ч. Фахівець з приладобудування. Новий радянський телескоп — гордість наших приладобудівників (Літ. газ., 10. 1 1961, 4). Словник української мови в 11 томах