приловчатися
ПРИЛОВЧА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ПРИЛОВЧИ́ТИСЯ, чу́ся, чи́шся, док., розм.
Знаходити спосіб виконання якоїсь дії, досягнення якоїсь мети.
Галя взяла Грицька за ухо і, незважаючи на те, що він, як тільки міг, упирався, брикався ногами та приловчався, щоб укусити її за руку, повела назад до класу (С. Васильченко);
– Мене вони [жандарми] не спіймають. Я приловчилась. Я знаю, як їх треба обдурювати (А. Шиян);
Приловчився [Кіндрат Комар] хапкі петлі біля кіп ставити .. Визирає, чи скоро голодний сусіда підсковзнеться ногою. Добре знав: де нога, там і рука (О. Ковінька).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- приловчатися — приловча́тися дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- приловчатися — -аюся, -аєшся, недок., приловчитися, -чуся, -чишся, док., розм. Знаходити спосіб виконання якоїсь дії, досягнення якоїсь мети. Великий тлумачний словник сучасної мови
- приловчатися — див. приспособлятися, приноровлюватися Словник чужослів Павло Штепа
- приловчатися — ПРИЛОВЧА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ПРИЛОВЧИ́ТИСЯ, чу́ся, чи́шся, док., розм. Знаходити спосіб виконання якоїсь дії, досягнення якоїсь мети. Словник української мови в 11 томах