приманчивий
ПРИМА́НЧИВИЙ, а, е, розм., рідко.
Привабливий.
Снилися [Галі] люди тамечки з такими-то вже приманчивими обличчями, що таких вона ніколи ще не стрічала (Марко Вовчок);
Дерева біліли цвітом, .. а вечори були повні несказанно лагідної, приманчивої краси... (О. Кобилянська);
В очах цеї дивної Бейбі ви найшли б холодок для змученої думки, а в її невимушеній сонячній усмішці – забуття трудного життя. Для неї все ще гарне, приманчиве, розкішне (Мирослав Ірчан).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- приманчивий — -а, -е, діал. Привабливий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- приманчивий — ПРИМА́НЧИВИЙ, а, е, діал. Привабливий. Снилися [Галі] люди тамечки з такими-то вже приманчивими обличчями, що таких вона ніколи ще не стрічала (Вовчок, І, 1955, 319); Дерева біліли цвітом, .. Словник української мови в 11 томах