примлівати
ПРИМЛІВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПРИМЛІ́ТИ, і́ю, і́єш, док.
Втрачати силу, бадьорість, жвавість.
Примлівав [Іван] день у день з голоду, з нудьги. І так трохи не всю зиму (А. Крушельницький);
До міста було зовсім не близько, щонайменше півмилі, а для Гави, що намерзся в воді, примлів троха з голоду і ще й двигав мішок на плечах, була се таки дуже далека дорога (І. Франко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- примлівати — примліва́ти дієслово недоконаного виду діал. Орфографічний словник української мови
- примлівати — -аю, -аєш, недок., примліти, -ію, -ієш, док., зах. Втрачати силу, бадьорість, жвавість. Великий тлумачний словник сучасної мови
- примлівати — ПРИМЛІВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПРИМЛІ́ТИ, і́ю, і́єш, док., зах. Втрачати силу, бадьорість, жвавість. Примлівав [Іван] день у день з голоду, з нудьги. І так трохи не всю зиму (Круш., Буденний хліб.. Словник української мови в 11 томах