примлівати

ПРИМЛІВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПРИМЛІ́ТИ, і́ю, і́єш, док.

Втрачати силу, бадьорість, жвавість.

Примлівав [Іван] день у день з голоду, з нудьги. І так трохи не всю зиму (А. Крушельницький);

До міста було зовсім не близько, щонайменше півмилі, а для Гави, що намерзся в воді, примлів троха з голоду і ще й двигав мішок на плечах, була се таки дуже далека дорога (І. Франко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. примлівати — примліва́ти дієслово недоконаного виду діал. Орфографічний словник української мови
  2. примлівати — -аю, -аєш, недок., примліти, -ію, -ієш, док., зах. Втрачати силу, бадьорість, жвавість. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. примлівати — ПРИМЛІВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПРИМЛІ́ТИ, і́ю, і́єш, док., зах. Втрачати силу, бадьорість, жвавість. Примлівав [Іван] день у день з голоду, з нудьги. І так трохи не всю зиму (Круш., Буденний хліб.. Словник української мови в 11 томах