1. Словник української мови у 20 томах

примочити

ПРИМОЧИ́ТИ див. примо́чувати.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. примочити — примочи́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. примочити — див. примочувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. примочити — ВІДЗНАЧА́ТИ (здійснювати певні заходи з приводу якоїсь події, знаменної дати тощо), СВЯТКУВА́ТИ, ВІДЗНА́ЧУВАТИ, ПРОВО́ДИТИ, ВШАНО́ВУВАТИ (УШАНО́ВУВАТИ) кого, ОЗНАМЕНО́ВУВАТИ книжн., СПРАВЛЯ́ТИ розм., ОБХО́ДИТИ діал.; ОКРОПЛЯ́ТИ розм., ОКРО́ПЛЮВАТИ розм. Словник синонімів української мови
  4. примочити — ПРИМОЧИ́ТИ див. примо́чувати. Словник української мови в 11 томах
  5. примочити — Примочити см. примочувати. Словник української мови Грінченка