примусом
ПРИ́МУСОМ, присл.
Застосовуючи силу, насильство.
Він підвів Варвару до ослона і примусом посадовив її (Ю. Смолич);
Феодал примусом удержував селянина на своїй землі, легко вдаючись навіть до одвертого насильства (з навч. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- примусом — при́мусом прислівник незмінювана словникова одиниця рідко Орфографічний словник української мови
- примусом — див. силоміць Словник синонімів Вусика
- примусом — присл., рідко. Застосовуючи силу, насильство. Великий тлумачний словник сучасної мови
- примусом — НАСИ́ЛЬНО (всупереч бажанню, волі кого-небудь; із застосуванням фізичної сили щодо кого-небудь), СИЛОМІ́ЦЬ, СИ́ЛОЮ, ПРИ́МУСОМ, СИ́ЛУВАНО, СИЛКО́М розм., НАСИ́ЛУ діал.; ПРИМУСО́ВО, З ПРИ́МУСУ, НЕВО́ЛЕЮ заст. (всупереч бажанню); ГВА́ЛТОМ підсил. Словник синонімів української мови
- примусом — ПРИ́МУСОМ, присл., рідко. Застосовуючи силу, насильство. Він підвів Варвару до ослона і примусом посадовив її (Смолич, День.., 1950, 282); [Катерина:] Одна дівчина мені розповідала, що Галушка примусом хоче видати дочку за якогось спекулянта (Корн. Словник української мови в 11 томах