примінитися
ПРИМІНИ́ТИСЯ, міню́ся, мі́нишся, док., до кого, перед ким, заст.
Знайти підхід, форму стосунків з ким-небудь; пристосуватися.
Примінився [писар] і до голів: який більш хвастає, та величається, та порядки задає, той і не тямить нічого (Г. Квітка-Основ'яненко);
Він свою куплю так красно покаже, а продасть – добре, такеньки словом перед жінкою приміниться, такого їй новинок порозказує (Марко Вовчок);
Борідка клиночком, пальто, чи що воно, на ньому, аж полискується. А бриль... куховка, неначе. Як ти примінишся до нього, що ти скажеш йому? (А. Тесленко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- примінитися — приміни́тися дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- примінитися — -мінюся, -мінишся, док., до кого, перед ким, розм. Знайти підхід, форму стосунків із ким-небудь; пристосуватися. Великий тлумачний словник сучасної мови
- примінитися — ПРИСТОСО́ВУВАТИСЯ до кого-чого (перев. про людину — набуваючи відповідних рис, навичок, уміння і т. ін., освоюватися в певних умовах, ставати здатним, звичним до чогось), ПРИЗВИЧА́ЮВАТИСЯ, ПРИЛАДНОВУВАТИСЯ (ПРИЛА́ДНУВАТИСЯ), ПРИЛАШТО́ВУВАТИСЯ... Словник синонімів української мови
- примінитися — ПРИМІНИ́ТИСЯ, міню́ся, мі́нишся, док., до кого, перед ким, розм. Знайти підхід, форму стосунків з ким-небудь; пристосуватися. Примінився [писар] і до голів: який більш хвастає, та величається, та порядки задає, той і не тямить нічого (Кв.-Осн. Словник української мови в 11 томах
- примінитися — Приміни́тися см. примінятися. Словник української мови Грінченка