1. Словник української мови у 20 томах

принадність

ПРИНА́ДНІСТЬ, ності, ж.

Властивість за знач. прина́дний.

Тут навіть у спекотливий день завжди прохолодно. Та головна принадність у тому, що на острові гарно ловиться риба (з наук.-попул. літ.);

Краса природи, принадність жінки, чари музики і слова – все це котилось, як хвилі в далекому морі, чужі й невидимі (М. Коцюбинський);

Він побував із своїм другом і на горищі, і в хижці, і в погребі і повністю звідав усю принадність цих місць (О. Донченко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. принадність — прина́дність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. принадність — -ності, ж. Властивість за знач. принадний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. принадність — ПРИВА́БЛИВІСТЬ (якість, властивість, яка притягає до когось, чогось, робить його привабливим), ПРИВА́БНІСТЬ, ПРИВА́БА, ЗВАБЛИ́ВІСТЬ, ЗВА́БА, ПРИНА́ДА, ПРИНА́ДНІСТЬ, ЧАРІ́ВНІСТЬ підсил., ЧАРІВЛИ́ВІСТЬ підсил., ЧА́РИ підсил., ВА́БА розм. Словник синонімів української мови
  4. принадність — Прина́дність, -ности, -ності, -ністю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. принадність — ПРИНА́ДНІСТЬ, ності, ж. Властивість за знач. прина́дний. Тут навіть у спекотливий день завжди прохолодно.. Та головна принадність у тому, що на острові гарно ловиться риба (Наука.. Словник української мови в 11 томах
  6. принадність — Принадність, -ности ж. Привлекательность; красота. Уроди, грації, принадности царице. К. Дз. 87. Словник української мови Грінченка