принаймні
ПРИНА́ЙМНІ, рідко ПРИНА́ЙМІ, присл.
У всякому разі.
З радісним напруженням ловив [Іван] дивну мелодію пісні. Так люди не грали, він принаймні ніколи не чув (М. Коцюбинський);
Дров у баби в дворі багацько. Видно, що тут у Карпатах є й свої вигоди: люди принаймі не мерзнуть зимою в хатах і не трусяться од холоду (І. Нечуй-Левицький);
// У крайньому разі.
[Ірина:] Я думала, я мріяла про той день, коли ви прийдете до мене або принаймні мені прочитають ваш лист (І. Кочерга);
// Хоч би.
“Хлопче упертий, послухайся ради принаймні в одному: Не користуйся бичем і міцніш натягай оці віжки ..” (М. Зеров);
Так, Рєпніна була надійним другом. Не побоялася вона написати Орлову, добиваючись помилування або принаймні дозволу йому [Т. Шевченку] малювати (З. Тулуб);
// Щонайменше.
Я воліла б собі збудувати принаймні три великі зали, – довгу, квадратову й круглу (І. Нечуй-Левицький);
Вона йшла сама, і так жваво про щось говорила, наче круг неї було, принаймні, з десяток слухачів (С. Журахович).
Значення в інших словниках
- принаймні — прина́ймні прислівник незмінювана словникова одиниця рідко Орфографічний словник української мови
- принаймні — Принайменше, щонайменше, у всякому <�крайньому> разі; бодай, хоч би. Словник синонімів Караванського
- принаймні — рідко принаймі, присл. У всякому разі. || У крайньому разі. || Хоч би. || Щонайменше. Великий тлумачний словник сучасної мови
- принаймні — НАЙМЕ́НШЕ (при сл. зі знач. кількості — як позначення найменшої допустимої кількості кого-, чого-небудь), НЕ МЕНШ НІЖ (НЕ МЕ́НШЕ ЯК), ЩОНАЙМЕ́НШЕ, ЯКНАЙМЕ́НШЕ, МІ́НІМУМ, ПРИНА́ЙМНІ, ЯК МІ́НІМУМ. Словник синонімів української мови
- принаймні — Прина́ймні, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- принаймні — ПРИНА́ЙМНІ, рідко ПРИНА́ЙМІ, присл. У всякому разі. З радісним напруженням ловив [Іван] дивну мелодію пісні. Так люди не грали, він принаймні ніколи не чув (Коцюб., II, 1955, 309); Дров у баби в дворі багацько. Словник української мови в 11 томах
- принаймні — Принаймні нар. По крайней мѣрѣ. Принаймні вкупі сумували, згадавши той веселий рай. Шевч. 562. Словник української мови Грінченка