приниженість
ПРИНИ́ЖЕНІСТЬ, ності, ж.
1. Стан за знач. прини́жений 2, 3.
Ніколи скарга, дрібний лемент не отворять їй [матері] уст, але й ніколи приниженість духу, обезсилення не найдуть у неї співчуття (О. Кобилянська);
Почуття приниженості і нерівноправності переслідувало його постійно (М. Ю. Тарновський).
2. Властивість за знач. прини́жений 2.
У доцента з його приниженістю химерно поєднувалася настирливість (І. Волошин).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- приниженість — прини́женість іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- приниженість — [приенижеин'іс'т'] -нос'т'і, ор. -н'іс'т'у Орфоепічний словник української мови
- приниженість — -ності, ж. 1》 Стан за знач. принижений 2), 3). 2》 Властивість за знач. принижений 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
- приниженість — ПРИНИ́ЖЕНІСТЬ, ності, ж. 1. Стан за знач. прини́жений 2, 3. Ніколи скарга, дрібний лемент не отворять їй [матері] уст, але й ніколи приниженість духу, обезсилення не найдуть у неї співчуття (Коб. Словник української мови в 11 томах