принцепс

ПРИ́НЦЕПС, а, ч.

У Стародавньому Римі за принципату – перший у списку сенаторів – особа, у руках якої зосереджувалася вся влада.

У I ст. до н. е. в Римі склалася рабовласницька монархія, за якої тільки формально зберігалися республіканські установи, а вся повнота влади належала імператорові, що вважався тільки першим серед сенаторів (принцепсом) (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. принцепс — при́нцепс іменник чоловічого роду, істота титул римського імператора іст. Орфографічний словник української мови
  2. принцепс — -а, ч., іст. У часи Римської республіки – сенатори, які рахуються першими у списку сенату і першими, які подали голос. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. принцепс — при́нцепс (лат. princeps, букв. – перший) в Римській державі за прииципату перший у списку сенаторів – особа, в руках якої зосереджувалася вся влада. Словник іншомовних слів Мельничука