припасовувати
ПРИПАСО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРИПАСУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., що.
1. Прилаштовувати що-небудь до чогось відповідно до розміру, форми і т. ін.; приганяти (див. приганя́ти²).
Я знов спускала очі до роботи і, рівняючи рукава та припасовуючи комір, вкупі з тим розважала, що за тип моя бесідниця? (Леся Українка);
Вони робили їх [скрипки] так, як художники пишуть картини, любовно, помалу, точно й акуратно припасовуючи кожну деталь (В. Собко);
Жодний покрівельний матеріал, за винятком листового заліза, не можна так добре припасувати до всіх вигинів поверхні даху, як покрівельний сланець (з газ.);
* У порівн. Гірко дивитись на ту ниву, що оре Семен: так вона прийшлася до його, Романової ниви, так пристала, наче столяр припасував... (М. Коцюбинський);
// перен. Знаходити відповідність, пристосовувати до чого-небудь.
Власники душ, повернених у робоче бидло, записаних у господарський інвентар дідича разом із волами й кіньми, найбільш боялись того неспокійного, вільнолюбного духу народного, бо його ніяк не можна було припасувати до панських інтересів (М. Коцюбинський);
Боровому вдалося слушно .. використати кілька відомих серед конферансьє небилиць, припасувавши їх до фактів з місцевого життя (Я. Гримайло).
2. Установлювати що-небудь відповідно до потреб використання.
В млині на греблі світилося – там припасовували біденківського кулемета – у вікно (О. Кундзич);
Проклинаючи на чім світ стоїть і таку їзду, і вулканізаторів, і свою лукаву долю, Мирон почав припасовувати домкрата (Ю. Збанацький);
Візьмеш, складеш, припасуєш, запустиш – дивишся, ожило!.. Що не кажи, а таки багато всякого чудового чортовиння люди навигадували!.. Якби встав отак років через тисячу та глянув, що тоді за техніка буде, га? (О. Гончар);
* Образно. Припасувати ярмо на свою шию;
// Робити що-небудь придатним для використання.
Перевіряли зброю, всі кишені й підсумки набивали патронами, припасовували на ногах щойно одержане взуття (О. Гончар);
Бійці мали час для того, щоб поголитись, припасувати одяг (Ю. Збанацький);
// Завчасно приготовляти що-небудь для використання.
Тільки не гаймо ані часинки! Може, сьогодні й остання ніч перед боєм. Мерщій розійдемось – нехай кожен сокиру чи вила, чи припасує косу (А. Головко).
3. Поміщати що-небудь у якомусь місці, прикріплюючи.
Самий апарат [радіоприймача] Валентин припасував під столом до його верхньої кришки, антена йшла поза трубою водопроводу по стіні, а заземлення по трубі умивальника (О. Гончар);
Дарчині речі не вміщалися в бричці. Візникові довелося припасувати їх ззаду (Ірина Вільде);
// Прикладати належним чином що-небудь до чогось.
Дістає [конвоїр] з кишені губну гармошку і закоцюблими руками припасовує до рота (О. Гончар).
Значення в інших словниках
- припасовувати — припасо́вувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- припасовувати — Приганяти, підга. няти, пристосовувати, прилаштовувати, приробляти, г. модлувати; допасовувати. Словник синонімів Караванського
- припасовувати — -ую, -уєш, недок., припасувати, -ую, -уєш, док., перех. 1》 Прилаштовувати що-небудь до чогось відповідно до розміру, форми і т. ін.; приганяти. || перен. Знаходити відповідність, пристосовувати до чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- припасовувати — припасовува́ти крав.підігнати по фігурі (одяг)(м, ср, ст) ◊ припасува́ти до по́ртків вул. вдарити (ср, ст)|| = пацнути ◊ припасува́ти до штані́в = припасува́ти до по́ртків припердо́лити вул., знев. прибити (ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
- припасовувати — ПРИКЛА́СТИ (щось упритул до чого-небудь), ПРИТУЛИ́ТИ, ПРИСТА́ВИТИ, ПРИПАСУВА́ТИ розм., ПРИЛОЖИ́ТИ розм., ПРИТКНУ́ТИ розм.; ПРИТИ́СНУТИ (щільно); ПРИКРИ́ТИ (перев. рукою щось). — Недок. Словник синонімів української мови
- припасовувати — ПРИПАСО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРИПАСУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех. 1. Прилаштовувати що-небудь до чогось відповідно до розміру, форми і т. ін.; приганяти. Словник української мови в 11 томах