припасовувати

ПРИПАСО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРИПАСУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., що.

1. Прилаштовувати що-небудь до чогось відповідно до розміру, форми і т. ін.; приганяти (див. приганя́ти²).

Я знов спускала очі до роботи і, рівняючи рукава та припасовуючи комір, вкупі з тим розважала, що за тип моя бесідниця? (Леся Українка);

Вони робили їх [скрипки] так, як художники пишуть картини, любовно, помалу, точно й акуратно припасовуючи кожну деталь (В. Собко);

Жодний покрівельний матеріал, за винятком листового заліза, не можна так добре припасувати до всіх вигинів поверхні даху, як покрівельний сланець (з газ.);

* У порівн. Гірко дивитись на ту ниву, що оре Семен: так вона прийшлася до його, Романової ниви, так пристала, наче столяр припасував... (М. Коцюбинський);

// перен. Знаходити відповідність, пристосовувати до чого-небудь.

Власники душ, повернених у робоче бидло, записаних у господарський інвентар дідича разом із волами й кіньми, найбільш боялись того неспокійного, вільнолюбного духу народного, бо його ніяк не можна було припасувати до панських інтересів (М. Коцюбинський);

Боровому вдалося слушно .. використати кілька відомих серед конферансьє небилиць, припасувавши їх до фактів з місцевого життя (Я. Гримайло).

2. Установлювати що-небудь відповідно до потреб використання.

В млині на греблі світилося – там припасовували біденківського кулемета – у вікно (О. Кундзич);

Проклинаючи на чім світ стоїть і таку їзду, і вулканізаторів, і свою лукаву долю, Мирон почав припасовувати домкрата (Ю. Збанацький);

Візьмеш, складеш, припасуєш, запустиш – дивишся, ожило!.. Що не кажи, а таки багато всякого чудового чортовиння люди навигадували!.. Якби встав отак років через тисячу та глянув, що тоді за техніка буде, га? (О. Гончар);

* Образно. Припасувати ярмо на свою шию;

// Робити що-небудь придатним для використання.

Перевіряли зброю, всі кишені й підсумки набивали патронами, припасовували на ногах щойно одержане взуття (О. Гончар);

Бійці мали час для того, щоб поголитись, припасувати одяг (Ю. Збанацький);

// Завчасно приготовляти що-небудь для використання.

Тільки не гаймо ані часинки! Може, сьогодні й остання ніч перед боєм. Мерщій розійдемось – нехай кожен сокиру чи вила, чи припасує косу (А. Головко).

3. Поміщати що-небудь у якомусь місці, прикріплюючи.

Самий апарат [радіоприймача] Валентин припасував під столом до його верхньої кришки, антена йшла поза трубою водопроводу по стіні, а заземлення по трубі умивальника (О. Гончар);

Дарчині речі не вміщалися в бричці. Візникові довелося припасувати їх ззаду (Ірина Вільде);

// Прикладати належним чином що-небудь до чогось.

Дістає [конвоїр] з кишені губну гармошку і закоцюблими руками припасовує до рота (О. Гончар).